«Методична робота майстра виробничого навчання»

Вступ

Наш світ з початку свого існування докорінно змінився і постійно продовжує вдосконалюватися, набувати нового вигляду, разом із тим він вимагає від суспільства нових знань вмінь та навичок, тому суспільство постійно повинно вдосконалюватися, та надавати нових знань підростаючому поколінню. З розвитком технічного прогресу відбулася докорінна перебудова нашого суспільства, на основі принципово нових економічних, соціальних і політичних факторів ставить підвищенні вимоги до підготовки робочих кадрів, їх освітнього рівня та професійної майстерності. Вони мають здійснювати важливу функцію задоволення поточних і перспективних потреб виробництва у кваліфікованих робітників, що відповідають вимогам науково-технічного розвитку, володіти широким політехнічним кругозором, професійною майстерністю.

Сучасна освіта повинна мати випереджувальний характер, забезпечувати можливість для духовного, інтелектуального та фізичного розвитку усіх громадян України.

10 лютого 1998 року Л.Д. Кучмою був підписаний Закон України “Про професійно-технічну освіту”. Завдання цього Закону є регулювання суспільних відносин в галузі професійно-технічної освіти з метою:

ü забезпечення громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, що перебувають на законних підставах, права на здобуття профтехосвіти відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей, перепідготовку та підвищення кваліфікації;

ü задоволення потреб економіки країни у кваліфікованих і конкурентно спроможних на ринку праці робітників;

ü сприяння в реалізації державної політики зайнятості населення;

ü забезпечення умов функціонування і розвитку установ профтехосвіти та професійно-технічних навчальних закладів різних форм власності та підпорядкування.

Потрібна училищам і допомога замовників кадрів. Інститут колишніх базових підприємств припинив своє існування. Однак без допомоги підприємств, які сьогодні не дають училищам ні техніки, ні сировини, ні інструменту навчальним закладам не обійтись. Якщо не повернути підприємства обличчям до профтехосвіти, ми можемо опинитись у такому становищі, коли робітника завтрашнього дня готуватимемо на вчорашній техніці.

Світові тенденції спонукають до вдосконалення систем, що забезпечують навчання і перенавчання протягом усього життя, оновлення змісту освіти, впровадження нових технологій організації професійної підготовки кадрів. Суспільство, що базується на знанні, зумовленому цим змінами, має запропонувати інші небачені досі методики в галузі освіти і підготовки.

Одним засобом озброїти людей знаннями, необхідними їм і світі що змінюється, в забезпеченні доступу до освіти і професійного навчання протягом усього життя, тому для розвитку суспільства та покращення умов життя населення потрібно, щоб освіта в світі була доступна усім верствам населення.

1.  Зміст роботи майстра виробничого навчання.

Професійні училища на практиці реалізують принцип нерозривного зв'язку професійного і загальної освіти молоді та поєднання навчання з продуктивною працею учнів. Це визначає методичні особливості роботи майстра виробничого навчання, який повинен не тільки відмінно володіти професійною майстерністю, але мати необхідну педагогічну підготовку. Для того щоб успішно навчати і виховувати учнів, йому потрібні різнобічні знання, висока загальна культура.

Підвищення методичної та виробничої кваліфікації майстра, одне з першочергових завдань майстра з підвищення кваліфікації - вивчення передового виробничого та педагогічного досвіду, відбір і використання в навчальному процесі того, що найбільш повно відповідає специфіці майбутньої професії учнів, а також вивчення питань матеріально-технічного оснащення майстерень училища та підготовки молодих робітників для роботи. Найбільш ефективною формою підвищення кваліфікації майстра виробничого навчання є стажування на підприємствах. Під час стажування майстер виробничого навчання працює за програмою, затвердженою керівником училища і відповідного підприємства. Ця програма передбачає оволодіння досвідом роботи передовиків і новаторів виробництва, ознайомлення з технологією виробництва, сучасним обладнанням, економікою та організацією праці на підприємстві, технікою безпеки. Значну допомогу в оволодінні передовими методами праці можуть надати семінари-практикуми, які організовуються в училищі. Їх мета - вивчення педагогічного та виробничого досвіду майстрів інших училищ, навчання майстрів передовим методам праці новаторів виробництва. Крім того, на семінарах - практикумах майстри опановують техніку виконання складних виробничих завдань.Підвищенню кваліфікації майстра сприяє також ознайомлення з навчально методичною документацією для професійних училищ, вивчення методичної літератури.Хорошою школою підвищення кваліфікації майстрів є училищні та районні педагогічні читання, а також методичні наради, багато майстрів приймаю в них активну участь. При складанні графіка переміщень учнів по робочих місцях необхідно враховувати, наскільки вони оволоділи навичками високопродуктивної роботи і норм виробітку.

Участь майстра в складанні переліку навчально - виробничих робіт є

головним завданням підготовки майстра до нового навчального року.

Перелік навчально - виробничих робіт майстер виробничого навчання складає на півріччя або на рік, під безпосереднім керівництвом заступника директора з навчально – виробничої роботи у відповідності з програмою виробничого навчання. При складанні переліку навчально-виробничих робіт необхідно враховувати їх зміст, складність, обсяг для того, щоб учні планомірно і послідовно накопичували виробничі вміння та навички у відповідності з навчальною програмою певного періоду навчання. Майстер зобов'язаний підбирати об'єкти для виконання робочих прийомів, операцій, та робіт із застосуванням сучасного обладнання, пристроїв та інструментів у точній відповідності з програмою виробничого навчання. Слід пам'ятати, що навчання учнів будуються з операційною - комплексною системою, тобто учні спочатку вивчають операції і прийоми робіт, а потім закріплюють їх під час виконання комплексних робіт з виготовлення спеціально підібраних виробів, які повинні повністю відповідати навчальними завданнями кожної теми.

Складений перелік навчально - виробничих робіт до початку навчального року обговорюється спочатку на методичної комісії училища, на педраді і затверджується директором або заступником директора з навчально-виробничої роботи.

Майстри виробничого навчання повинні також періодично підвищувати свої знання і професійну майстерність в інституті підвищення кваліфікації

2. Методична підготовка

Методична підготовка майстра до нового навчального року впливає на організацію виробничого навчання протягом усього навчального року. Тому вона повинна бути ретельно продуманою, своєчасною.

Щоб підготувати робочого відповідного розряду, високої кваліфікації, майстер виробничого навчання повинен чітко уявляти собі якісь знань, вміння і в якій послідовності, і в який період навчання необхідно засвоїти учням. Для цього йому потрібно вивчити кваліфікаційну характеристику, навчальні та зведено - тематичні плани навчальних програм виробничого навчання, спецтехнології та інших предметів теоретичного навчання. Необхідно також детально вивчити методичні рекомендації в розділах програм виробничого навчання. Майстер повинен заздалегідь з'ясувати, які матеріали є в училищі, чого немає і повідомити про це директора.

Не може залишатися без уваги майстра виробничого навчання досвід новаторів виробництва, використання ними передової техніки і прогресивної технології. Ці досягнення необхідно використовувати і в навчальному процесі. Основою для ознайомлення з передовими досвідом є базові підприємства, де є технічні кабінети, автори цих технологій.

Для більш успішного навчання і виховання учнів майстру необхідно також вивчати конструктивні та методичні матеріали. Слідкувати за узагальненням передового досвіду в журналах, газетах і т.д.

2.1.      Підготовка навчальних матеріалів

Підготовка навчально - матеріальної бази та навчальних майстерень до нового навчального року передбачає ремонт старого та встановлення нового обладнання, переобладнання робочих місць учнів і майстрів, придбання необхідних інструментів, пристосувань, матеріалів, складання переліку навчальних робіт. Розробку технологічної документації, виготовлення і ремонт навчально – наочних посібників, технічних засобів навчання і т.д.

Особливу увагу майстер повинен приділяти своєчасному ремонту наявного у нього інструменту і пристосувань, придбання нових, приведення в порядок обладнання навчальної майстерні і робочих місць. При цьому необхідно стежити за тим, щоб інструменти і пристосування були справні, відповідали вимогам безпеки праці та технічної естетики.

Як відомо любов до професії починається з любові до училища, майстерні, робочого місця. Вирішальне значення при цьому має перше враження новачка. Тому потрібно зробити все можливе, щоб день, коли учень вступить вперше на поріг училища, запам'ятався йому на все життя як щось значне, святкове, щоб слова ... моє училище, моя майстерня він вимовляв з гордістю. Не менш серйозно слід готуватися до занять з навчальної групою другого та третього курсів, оскільки учні від першого періоду - засвоєння прийомів і первинних навичок виконання основних операцій переходять до другого і третього періоду навчання в майстернях і до виробничій практиці.

Різноманіття  і складність навчально – виховних завдань при навчанні учнів вимагаю від майстра особливо відповідального і продуманого підходу до організації роботи з групою і кожним учнем окремо. Щоб правильно організувати процес виробничого навчання учнів на підприємство необхідно вивчити виробничий процес і які застосовуються форми організації праці.

2.2.       Перспективно - тематичне планування

Майстер виробничого навчання, готуючись до навчального року, повинен завчасно розробити таку методику проведення уроків виробничого навчання та план матеріально технічного оснащення навчального процесу, щоб досягти високої ефективності оволодіння учнями необхідними знаннями, вміннями та навичками. При складанні перспективно - тематичного плану майстер опирається  на програму виробничого навчання та перелік навчальних робіт. Необхідно розкрити цілі вивчення кожної теми навчальної програми виробничого навчання, а також погодити з викладачами спеціальних дисциплін для проведення контрольних та лабораторних робіт, складання технологічних процесів обробки, проведення екскурсій, зустрічей з передовиками і новаторами підприємств.

Одним з якісних показників уроку є впровадження передового виробничого досвіду. Тому, розробляючи перспективно - тематичний план, майстер повинен передбачати час на вивчення передового досвіду, виготовлення необхідного оснащення, пристосувань для впровадження їх на уроці.

Орієнтовна структура перспективно - тематичного планування наводитися нижче.

1.   Номери та найменування тем, підтем уроків програми.

2.   Час, відведений на вивчення теми, підтеми, на інструктаж, вправи та виробничу діяльність.

3.   Навчальні цілі теми, підтеми, уроку.

4.   Матеріально-технічне оснащення (найменування робіт, навчальних та виробничих матеріалів, інструментів, пристосування) .

5.   Технічна документація та засоби наочності, креслення, технологічні карти, технічні вимоги до роботи.

6.   Міжпредметні зв'язки.

7.   Високопродуктивні методи праці та передовий досвід .

8.    Домашнє завдання.

При плануванні виробничого навчання необхідно правильно намічати розстановку учнів по робочих місцях.

2.3.      Складання плану виробничого навчання

Основою складання місячного плану повинен бути навчальний план і програма виробничого навчання, перелік навчальних робіт з професії, а також Положення про планування виробничої діяльності училищ. Такий план дає спеціалісту можливість завчасно визначити послідовність вивчення матеріалу програми, календарні терміни виконання навчально - виробничих робіт, сприяє проведенню більш планомірної та цілеспрямованої навчальної роботи з групою. Він дозволяє зробити всілякі розрахунки з визначення кількості робіт на кожного учня і в цілому на групу, підрахувати за допомогою коефіцієнта учнівську норму часу для відповідного періоду.

2.4.       Підготовка до вивчення теми

У процесі підготовки до вивчення чергової теми навчальної програми майстер повинен продумати, яку технічну літератури слід вивчити, що можна запозичити з досвіду передовиків виробництва базового підприємства з якими прийомами організації праці ознайомити учнів. При підготовці до кожної теми, майстрові слід визначити які операції, прийоми робіт, вправи повинні виконувати учні, перелік робіт, матеріально-технічне оснащення уроку. Технічну та технологічну документацію, на що необхідно звернути увагу при роботі на обладнанні при його налагодження та догляді за ним, способи і прийоми контролю якості продукції. Майстру необхідно продумати, як навчити учнів дотриманню вимог безпеки праці, бережного ставлення до інструменту і як активізувати учнів при вивченні даного матеріалу.

Майстер повинен пам'ятати, що при навчанні будь-якій професії є прийоми робіт, які вимагають більш тривалого освоєння, але від них залежить кваліфікація учня і його становлення як фахівця. Однак дуже часто ці підйоми здаються учням нецікавими, нудними. Щоб зробити заняття більш цікавим, захопити учнів, майстер повинен особливо ретельно продумати пояснення, влаштувати урок так, щоб учні зрозуміли необхідність правильного виконання вправ.

Найголовніше щоб учні не тільки організовано, з цікавістю виконували вправи, а й зрозуміли їх суть, навчилися самостійно оцінювати правильність виконання робочих прийомів.

2.5.      Підготовка до проведення заняття

Всі заняття починаються з вступної бесіди, під час якої майстер розповідає про базове підприємство, його історії, продукції, що випускається, Рекомендується також розповісти про себе, про свою роботу, скільки років працює в училищі. У перший день знайомства з професією і майстерні треба намагатися, щоб учні не стільки дізналися що-небудь цікаве з розповіді майстра, скільки побачили все це власними очима. Рекомендується показати і основні вироби - еталони, які належить виготовляти учням, а також набори інструментів, продемонструвати кращі вироби, підкресливши, що це зроблено руками випускників. На закінчення доцільно ознайомити учнів з роботами по виготовленню складної продукції, які їм належить зробити. Від того наскільки якісно підготувався майстер до занять з групою, багато в чому залежить успіх навчання та виховання учнів. Готуючись до заняття, майстер повинен ознайомитися з літературою, подивитися, що можна внести нового в заняття з виробничого навчання, яку слід підготувати матеріально-технічну базу, засоби наочності і т.д. Необхідно проаналізувати попереднє заняття, з'ясувати, що дізналися його учні на уроках теорії, потім визначити дозування часу на всі розділи заняття, мета майбутнього заняття і його виховні завдання, намітити вправи і роботи, які учні будуть виконувати самостійно. Майстер повинен пам'ятати, що особливо ретельно слід готуватися до показу прийомів робіт, тобто продумати, як організувати демонстрацію, щоб всі учні добре бачили виконуються прийоми, зрозуміли їх. Від того, наскільки легко і правильно він демонструє вправи, залежить не тільки успіх в навчанні, але і його авторитет. У ході підготовки до заняття майстер повинен ретельно продумати методику його проведення, визначити послідовність демонстрації, пов'язати матеріал з уроками теоретичного навчання, намітити учнів, яких потрібно запитати на початку заняття, викликати для повторення показаних прийомів, обміркувати заключний інструктаж.

2.6.      Розробка домашніх завдань

При розробці домашніх завдань з виробничого навчання майстер повинен враховувати їх вплив на ступінь оволодіння учнями професією, збагачення їх знаннями, на самостійність у роботі з технічною літературою і т.д., що надалі допоможе розвинути найцінніші якості, як технологічне мислення, технічна грамотність учнів і головне дозволить виробити творчий підхід до праці, що, в кінцевому рахунку, забезпечить учням більш високу кваліфікацію.

Домашнє завдання можуть бути різними, від найпростіших у початковій період навчання до найскладніших, наприклад, від вивчення креслення і продумування порядку обробки деталі до ескізів найпростіших пристосувань і складання технологічних процесів обробки. Домашнє завдання може передбачати оволодіння передовими прийомами, вивчення нововведень у технологічному процесом, в конструкції матеріалів, Домашнє завдання можуть передбачати використання в роботі пристроїв, розроблених на базовому підприємстві. У цьому випадку майстер дає учням завдання - продумати, що можна зробити для удосконалення цих пристосувань, щоб скоротити допоміжний час і виключити можливість пошкодження деталі при її закріпленні, поломку інструменту, підвищити якість обробки і т.д.

При розбиранні домашніх завдань з виробничого навчання треба враховувати перелік робіт, наявні обладнання, технологічне оснащення та індивідуальні особливості учнів.

2.7.      Підготовка технічних засобів

У процесі підготовки до нового навчального року майстер виробничого навчання повинен передбачати застосування технічних засобів навчання, особливо засобів самоконтролю та моделювання трудової діяльності. Одним з таких засобів є тренажери – пристрої, які дають можливість формувати виробничі вміння та навички за заздалегідь розробленою програмою. При вивченні складних прийомів робіт, показів процесів обробки, коли на всі учні групи можуть побачити демонстровані майстром прийоми, корисно використовувати плакати, фільми. Показ необхідно супроводжувати поясненнями, заняття можна проводити в кабінеті спецтехнології спільно з викладачем.

2.8.       Методика проведення занять

Методика виробничого навчання повинна відповідати закономірностям процесу здобуття учнями виробничо-технічних знань, навиків та вмінь і розглянутим принципом формувати в них технологічні інтереси і здібності, виховання правильного відношення до праці, повага до колективу, дисциплінованості, організованості праці.

Методи навчання в основному поділяються на:

ü словесні;

ü наочні;

ü практичні.

До словесних методів належать розповідь, пояснення, бесіда. До наочних методів відносять демонстрацію народних об’єктів і наочного приладдя, показ операцій майстром, спостереження учнів. Практичні методи, до яких відносять вправи, розв’язання виробничо-технічних завдань, лабораторно-технічні роботи.

Розповідь майстра є оповідною формою розкриття нового матеріалу. Розповідь повинна забезпечувати політехнічну спрямованість викладання, вона містить ознаки тих чи інших об’єктів техніки, предметів і знарядь праці, а також їх зміни у ході технологічних процесів. Матеріал викладається так, щоб були зрозуміли основні думки. Під поясненням слід розуміти словесне тлумачення, обґрунтування тих чи інших процесів, принцип дії апаратів, приладів. Пояснення використовують разом з розповіддю і показом.

Для бесіди характерний діалог між майстром та учнями у формі запитань та відповідей. Колективна бесіда може передувати новій темі, новому змісту навчання, бесіди наприкінці заняття.

Значну роль у темі відіграють методи, що ґрунтуються на різних типах наочності (демонстрація, спостереження учнів):

ü демонстрація об’єктів і процесів, що вивчаються у натуральному вигляді (роздатковий матеріал, макети, моделі, показ трудових прийомів);

ü демонстрація зображень (плакати, схеми);

ü демонстрація за допомогою інформаційних технічних засобів навчання, у тому числі комп’ютерів.

Серед практичних методів виробничого навчання найважливішим і поширеним є метод вправ. Такі вправи потрібні для розвитку певних професійних якостей.

Методика проведення вступного інструктажу:

Ø Вступний інструктаж починається з повідомлення нової теми і мети уроку. Потім майстер проводить опитування для перевірки знань учнів за матеріалами попереднього уроку теми з виробничого навчання.

Ø Викладення нового матеріалу проводиться поєднанням поясненням і показу трудових прийомів. Використовуються інструкційні карти за допомогою яких аналізуються порядок виконання вправ. Майстер наводить типові помилки учнів, показує їх причини і засоби попередження. Окремої уваги потребує пояснення правил техніки безпеки. Спочатку майстер показує прийом в тому темпі, у якому його виконують у виробничому процесі, а потім в уповільненому темпі з зупинками на окремих трудових діях.

Показ супроводжується демонструванням плакатів, схем, виконання операцій на комп’ютері, поясненням і обґрунтовуванням кожної дії.

Після показу пояснення прийому організовується тренувальні вправи.

Інструктаж завершується закріпленням і перевіркою засвоєння учнями навчального матеріалу. Опитування тут має практичне спрямовування. Учням пропонують, наприклад, відтворити показні прийоми, повторити правила організації праці, провести певні розрахунки, знайти необхідні дані в таблицях.

Ø Поточне інструктування учнів майстром проводиться переважно індивідуально у формі цільових обходів робочих місць учнів.

Перший обхід проводиться після вступного інструктажу і розміщення учнів по робочих місцях. Майстер перевіряє чи всі учні приступили до роботи, якщо ні, то що заважає цьому.

Під час другого ходу майстер з’ясовує правильність організації робочих місць, ступінь засвоєння учнями показаних прийомів, раціональне використання матеріалів, інструментів, дотримання правил техніки безпеки.

Наступні обходи проводяться під час виконання учнями вправ. Тут увага майстра орієнтується на роботі кожного учня, але особливо на діяльності слабких учнів. Виявивши помилкові дії учнів майстер навідними запитаннями допомагає учневі самому знайти свою помилку і відшукати шляхи її подолання.

Якщо ж додаткових помилок припускається значна частина учнів групи, майстрові слід провести додатковий колективний інструктаж. Майстер припиняє роботу всіх учнів і проводить додаткові роз’яснення. Допущенні помилки, причини і способи їх усунення аналізуються разом із учнями. При цьому повторно показуються і роз’яснюється недостатньо засвоєнні учнями прийоми. Підсумкову частину уроку виробничого навчання завершує заключним інструктажем. Це активна бесіда, основним зміст якої є аналіз навчальної роботи, проведеної за день. Майстер аналізує, як пройшло заняття, яких навчальних результатів досягла група і окремі учні; відзначає помилки, що має місце, неполадки, порушення трудової і технологічної дисципліни. Під час підведення підсумків уроку учням дається домашнє завдання у вигляді повторення матеріалу з уроку виробничого навчання. Домашнє завдання полягає у виконання самостійної роботи, за змістом даного уроку.

Висновок

Таким чином, педагогічна діяльність майстра виробничого навчання є дуже різнобічної і відповідальною, вимагає від нього великих знань, педагогічного досвіду, професійної майстерності і високої загальної культури. Уроки виробничого навчання є незамінними при розвитку виробничих здібностей учнів. Їх вміла організація, продуманість індивідуальних творчих і групових завдань, оригінальність і новизна форм діяльності сприяють розвитку творчої, активної, самостійної особистості, що на наш погляд є особливо затребуване в сучасному суспільстві.

Список використаної літератури

1.     Кузьміна Н.В. Педагогічна діяльність майстра М.1983г

2.     Лутошкін О.М. Як вести за собою - М., 1986

3.     Новицька Л.І. Уроки натхнення - М., 1984

4.     Педагогіка. Навчальний посібник (За ред. Пидкасистого П.І.) - М., 1996

5.     Питюков В.Ю. Що таке педагогічна технологія. (Виховання школярів) - М., 1995

6.     М.А. Жидельов, “Організація та методика виробничого навчання” – Москва, 1978р.

7.     Н.І. Макієнко, “Педагогічний процес в училищах ПТО” – за редакцією Коваленко, 1997р.

8.     Скакун, “Введение в професию майстра проезводственого обучение” – 1988г.

9.     Н.І. Никало, “Педагогічна школа майстра виробничого навчання” – Київ: “Вища школа” 1992р.